ПЕРВИНА

ПЕ́РВИНА, ы, ж.Что-нибудь первое, новое, только что появившееся.АТ III 21. Ему уже это не первина. САР1 IV 762.||Первая пора нѣкоторых плодов, первина. ФРЛ1 II 327.

Пе́рвинка, и, ж.АТ III 21, САР1 IV 762.

Лекс. САР1 пе́рвинка.

Смотреть больше слов в «Словаре русского языка XVIII в»

ПЕРВО →← ПЕРВЕНСТВОВАТЬ

Смотреть что такое ПЕРВИНА в других словарях:

ПЕРВИНА

ПЕРВИНА́, и́, ж., розм.Щось нове, перше.Окремі панцирні автомобілі на вулицях прифронтового міста були в Києві не первина (Ю. Смолич);// у знач. пред.,... смотреть

ПЕРВИНА

НОВИНА́ (щось нове, перше; щойно одержане повідомлення, звістка тощо), НОВИ́НКА, ПЕРШИНА́, ПЕРШИ́НКА розм., ПЕРВИНА́ розм., ПЕРВИ́НКА розм. (кому і без... смотреть

ПЕРВИНА

-и, ж., розм. Щось нове, перше. || у знач. присудк. сл., кому, також з інфін., перев. із запереч. Вперше, в перший раз.

ПЕРВИНА

-и, ж. , розм. Щось нове, перше.|| у знач. присудк. сл. , кому, також з інфін. , перев. із запереч. Вперше, в перший раз.

ПЕРВИНА

імен. жін. родус.-г.первинка

ПЕРВИНА

На первину. Кар. Сначала, вначале. СРГК 4, 426.В первины. Кар. Впервые. СРГК 4, 426.

ПЕРВИНА

первинка першина, первина, перш[в]инка. [Мені не першина це робити]. -винки (первые овощи, плоды) - перваки.

ПЕРВИНА

= первинка первинка не первина [первинка] — разг. не впервой, не впервинку

ПЕРВИНА

-и ż nowość, pierwszyzna це мені не ~ to dla mnie nie pierwszyzna

ПЕРВИНА

smth. new (original)

ПЕРВИНА

первина́ іменник жіночого роду розм.

ПЕРВИНА

Першина

T: 135