НАДЫМАТЬ

НАДЫМА́ТЬ (надъи-), а́ю, а́ет, несов.1.что.Надувать, наполнять, растягивать воздухом.Стал мѣхи надымать, и хотѣл лѣтѣть, да не поднялся. Зап. Ж. 47.Н. паруса.Благоспѣшный уже надымал вѣтр Парусы наши. Трд. Тилем. I 37.

2.кого-что.Перен.Делать гордым, важным.[Завида:] Красочеста горделива; Нѣт не льзя того сказать, .. Ложно чтут ее такой, Несовмѣстно то с красой .. [Прелет:] Несовмѣстно с красотой, Так совмѣстно в ней с душой, .. Красота их надымает На богатство опершись. Торж. добронр. 44.Н. гордостью.Хвала, похвала надъимает гордостию сердца молодых людей. ЛВ1 I 856.

3.что.Перен.Поднимать, укреплять, улучшать (состояние духа, настроение). утѣшает наипечалнѣйших, надымает дух гордым. ЕОЛ 25.

Норм. САР2 малоуп.

Смотреть больше слов в «Словаре русского языка XVIII в»

НАДЫМАТЬСЯ →← НАДЫЗБИЦА

Смотреть что такое НАДЫМАТЬ в других словарях:

НАДЫМАТЬ

и Наднимать надъять и наднять 1) підіймати, під(ій)няти, здіймати, з(дій)няти, підводити, підвести, підносити, піднести, (о мног.) попідіймати, поздіймати, попідводити, попідносити що поверх чого, над чим; срв. Поднимать; 2) (дополучать) діймати и донімати, дійняти и доняти що. Наднятый - 1) під(ій)нятий, знятий, підведений, піднесений, попідійманий, поздійманий; 2) дійнятий. -ться - 1) (стр. з.) підійматися, бути підійманим, під(ій)нятим, попідійманим и т. п.; 2) (возвр. з.) підійматися, під(ій)нятися, здійматися, з(дій)нятися, підводитися, підвестися, підноситися, піднестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, попідноситися поверх чого, над чим; срв. Подниматься; 3) (униматься) вщухати, вщухнути, переставати, перестати.... смотреть

НАДЫМАТЬ

НАДЫМАТЬ или надъять или наднять что, надымать, наднимать; подымать надо что, выше чего; вздымать сверх чего, донимать, брать более чего-либо. Следует наднять добавочные деньги по земству. Надыми доску концом над себя, наддыми. | Надымать, южн. надувать; -ся, быть надымаему; | подняться над чем. Туман, месяц наднялся. Боль наднялась. стала униматься. | Южн. силиться, натужиться; | надмеваться. Надыманье ср. надъятие, наднятие окончат. надым, наддым, надъем м. надымка, надъемка ж. действие по знач. глаг. | Надым и надымка, дополнительный, набавочный сбор, накладка; | от надмевать, надувать, см. это сл. Бери надымом, внадым, подымав концом кверху. Надымщик м. -щица ж. кто надымает. Надымный, надьемный, к надыманью относящийся. <br><br><br>... смотреть

НАДЫМАТЬ

НАДЫМАТЬ, надмить, см. надмевать.

T: 367