⊳ НАДТЯ́ПЫВАТЬ, аю, ает, несов.; Надтяпывающий, прич. что.Надрубать.САР1 VI 404.
Надтя́пнуть, ну, нет, сов., однокр.; Надтя́пнутый, прич.САР1 VI 404.Надтя́пывание, я, ср.САР1 VI 404.— Лекс. САР1 надтя́пывать, надтя́пнуть, надтя́пывание.
⊳ НАДТЯ́ПЫВАТЬ, аю, ает, несов.; Надтяпывающий, прич. что.Надрубать.САР1 VI 404.
Надтя́пнуть, ну, нет, сов., однокр.; Надтя́пнутый, прич.САР1 VI 404.Надтя́пывание, я, ср.САР1 VI 404.— Лекс. САР1 надтя́пывать, надтя́пнуть, надтя́пывание.
Смотреть больше слов в «Словаре русского языка XVIII в»
надтяпать, надтяпнуть (недорубать) надцюкувати, надцюкати, надцюкнути, (о мног. или во мн. местах) понадцюкувати що чим; (только помечать топором) нацюкувати, нацюкати, нацюкнути, (о мног. или во мн. местах) понацюкувати що чим; срв. I. Надрубливать 1. Надтяпанный - надцюканий, надцюкнутий, понадцюкуваний; нацюканий, нацюкнутий, понацюкуваний. -ться - надцюкуватися, надцюкатися, понадцюкуватися; бути надцюкуваним, надцюканим, надцюкнутим, понадцюкуваним и т. п.... смотреть
НАДТЯПЫВАТЬ, надтяпать многократн. надтяпнуть однократн. что, надсекать, надтесывать; надлокчить, помечать тяпая топором, засекая. Надтяпай венцы в срубе, пометь их для разборки. -ся, (однокр. неупотреб.), быть насекаему. Надтяпыванье длит. надтяпанье окончат. надтяпка ж. об. действ. по знач. глаг. <br><br><br>... смотреть