НА1

НА1, предлог с в. и пр. п.I.Пространственные отношения.1.с пр. п.Употр. при указании на предмет, место, пространство, на поверхности которого что-л. находится или происходит. видѣв одного мужика деревенскаго дурака, на камени сѣдяща, рече: се камень, сѣдит на камени. Апофегм. 45. Посадить оныя на чистом солнечном мѣстѣ в добрую землю. Сад. 229. Пригрѣвать живот теплыми салфетками, в которыя .. класть надлежит грѣтой на сковородѣ овес. Сельск. леч. 836.|При указании на предмет как опору, на которой что-л. укрепляется, помещается.Гдѣ пушки .. стоят. Тамо лежат своды на длинных столпах каменных. Побежд. кр. 34. Фиг 37 представляет колесо ABCD, в центрѣ котораго утверждена круглая ось abcd, лежащая концами своими на двух подпорах. Физ. Крафта 132.|В посл.Брань на вороту не виснет. ППЗ 47.|При указании на средство передвижения.И из Томскова шли они Савка на верблюдах до Киргиския землицы. ПСИ 119. Большая часть из сих Принцов, обучаются только .. фехтованью, ѣздѣ на лошадях, играм и рѣзвостям. Мозер ГМ 33.

2.с пр. п.Употр. при обозначении предмета, места, пространства, внутри или в пределах которого кто, -что-л. находится или что-л. происходит (также в конструкциях, синонимичных конструкциям с предлогом в).Генерал шлик предложение цесарю объявил, как курфирсту баерскому болшую утрату наносить, разсуждая, да бы .. на трех мѣстѣх нападение учинено было. Вед. I 9. Чудное видѣние! Гребут Кавалеры, сам Монарх на кормѣ управляет. Лом. СС I 231. Кто желает себя от прилипчивой заразы предохранить, тот должен зараженную страну вовсе оставить, .. и жительствовать на водах. Сельск. леч. 911.На море, на устье, на пустыне ..Миданао един от филиппинских островов на океанѣ тихом кругообразен. Геогр. ген. 66. Стоит он на устьѣ Нижния Тунгуски, коея сѣверные берега выше нежели южные. Пут. Бел. 210. Так пѣл на снѣжной я пустынѣ, Ревѣла вихрем гдѣ мятель. Муза II 10.На дворе.См. Двор.|При названиях городов, населенных пунктов.Мочно нам ево сеять во всех понизовых городех, и наипаче в Синбирску, на Самаре, на Пензе, на Инзаре, на Ломове, во Мценску и на Саратове, на Царицыне и в Астрахани и на Воронеже. Псш. КСБ 214. По древнему писали и говорили на Москвѣ вмѣсто в Москвѣ. РМ II 530. Есть много частичной потери остановлением торга на Кяхте. Рдщв Торг 68.|При названии сторон горизонта и иных словах, указывающих отношения по месту.А будет нижнея слова больше вер(х)нево, тогъда тому верхънему слову занимать у другова слова, котороя от нево на пъравой рукѣ стоит. ПБП I 5. На Северѣ уже он утвердил престол сиянию своего величества и на Югѣ нынѣ зиждет своей славѣ храм. Дсн. 1770 4. Из саду прошли мы в парк, гдѣ встрѣчается глазам Японской домик на лѣвой сторонѣ главной алеи. Крм. ПРП V 215.|При указании на местность, называемую по протекающей по ней реке.Мы уже, на Дону будучи, чрез Царицын двѣ почты принѣли. ПБП I 35. Город Архангельской стоит на Двинѣѣкѣ. Лом. МРГ 613.|При указании на строение, помещение, внутри которого что-л. происходит или находится.Лучше б в учениях церковных медлети, Неж на кабаках пьяным бесчинно шумети. Кнт. Сат. IX 182. Его Величество .. был .. у Командора Шелтенка, на погребѣ, и пробовал лондру на лавирѣ. ЖКФ 1714 136. Повсюду разлилась на щот Нарциза брань: Иные утверждали, Что будто он во времяни, ночь спал, дремал во дни; Иные на шинкѣ временщика видали. Хрс. Тв. III 282.||При сущ. голова, ум, сердце, душа .., обозначающих средоточие мысли, чувства.Я толко лиш оную увидѣл, то я так великое к неи почтение на сердцѣ моем почювствовал, что я немог никаким способом оного к неи неимѣть. ЕОЛ 143. [Ненила:] Право у вас самих не ето на умѣ. Вѣть меня не так скоро можно обмануть. Ппв Бурлин 168. А легко статься может, что и другое что-нибудь имѣет на мыслях. Зап. Блтв II 312.|При указании на место, связанное с какой-л. деятельностью, сферой деятельности.И сказывают, что и на бою против неприятеля смѣлѣе от того обыкновения поступать могут. Унк. 99. На другой день, Томас быв на охотѣ с Г. Вестерном, позван был к нему обѣдать. Т. Ионес I 159. Вся сила правления , заключалася в посадниках и тысяцких. Народ в собрании своем на вѣчѣ, был истинный Государь. Рдщв Пут. 100.|⊳При сущ., обозначающих театр, театральное зрелище.Гораздо совершеннѣе представлена была Италианская опера в Вѣнѣ при высоком брачном сочетании Цесаря Леополда .. Сие дѣйствие было одно из знатнѣйших и великолѣпнѣйших между всѣми, которыя на оперном театрѣ виданы были. Прим. Вед. 1738 149. Мот всегда смѣется на комедии Мота, тщеславной никаких заслуг добродѣтели неимѣющий, кромѣ одной своей породы, на представлении подобнаго себѣ восхищается. ПЩ 101. Мая 13 представлена на Московском публичном Театрѣ новая Комедия: Честное Слово. МЖ VIII 238.||При обозначении категории, совокупности лиц, в присутствии которых что-л. происходит, кто-, что-л. находится.[Слабоумова:] Правда, что между нашими деревенскими сосѣдями он изрядным казался, да ето от того, что не на людях и сидни в честь. Промот. 62.На глазах чьих, кого.См. Глаз.На миру.См. Мир.

3.с в. п.Употр. при обозначении предмета, места, на поверхность которого направлено действие.Харкотины .. невѣжливым образом в каморѣ, или в церкви не мечи на пол. ЮЧЗ 36. Дров насѣк Старик в лѣсу: .. С ношею брел долго, выбился почти из сил: Длятого вязеньку на-землю он положил. Трд. СП I 205. Натерши на теркѣ около шести золотников ревеню, всыпать его в склянку, в которую послѣ налить пол-фунта чистой воды, и так поставить на теплую печь. Сельск. леч. 785.|При указании на средство передвижения.Сѣд; беззуб и весь уж дряхл на корабль садится, Не себя как уберечь, но товар, крушится. Кнт. Сат. III 65. С полверсты прошли мы пѣшком, и сѣли на лошадей. Крм. ПРП I 29.|В посл.Невѣста родится, а жених на конь садится. Брсв Посл. 150.|При указании на предмет, на который укрепляется, помещается что-л.Башмак на колодку всадити. ВЛ 357. Картину на стѣну повѣсить. ЛВ1 I 164. Повѣсил на шею двѣ бутылки с вином. В. Каин 77.|В сочетании с глаголами, обозначающими соприкосновение, столкновение, воздействие.Цвѣток ударяет на орудие моего обоняния; я чувствую сие ударение и сохраняю его посредством памяти. Рдщв СС V 154.

4.с в. п.Употр. при указании на предмет, место, пространство, внутрь или в пределы которого направлено действие (также в конструкциях, синонимичных конструкциям с предлогом в).Наши салдаты спушены были на берег, которых вскорѣ собрать не могли. ЖКФ 1714 60. Обѣдав в харчевнѣ, заходили на кабак и пили пиво. МАН VII 716. Услужливая Лиза .. побѣжала на погреб — принесла чистую кринку, покрытую чистым деревянным кружком. Крм. БЛ 12.На лес, на тундру, на долину ..Того ж числа приѣхал ночевать на лѣс, проѣхав мѣстечко Полонку 2 мили. Пут. Тлст. I 187. По тундре немного поехав спустились на речку Бааню и ехали по ней до устья сей речки, а, проехав устье, поднялись на тундру. Краш. ОЗК1 648. Между тѣм Граф Размыслов, не могши преодолѣть страсти своей, возвращается на ту долину, гдѣ прелестная Анюта очаровала его сердце. МЖ VII 249.На ветер.См. Вѣтер.На волю.См. Воля.На глаза.См. Глаз.На край света.См. Край.На место.См. Мѣсто.На свет, на весь свет.См. Свѣт.На свободу.См. Свобода.На солнце.См. Солнце.На ухо.См. Ухо.На чистый, свободный, вольный .. воздух выйти, выехать ..Для избѣжания ядовитой заразительной горячки уѣжжать на чистой и свободной воздух за город. Сельск. леч. 771. Совѣтую выводить или выносить дѣтей своих из домов каждой день, каждой час .. на вольной воздух. Дом. леч. I 136.|При названиях городов, населенных пунктов.Вчерашнего дня увѣдомеся мы о переправѣ вашей через Дон от казаков из Черкаского на Голубые коньми, а з Голубых на Паншин водою ѣдущих, гдѣ и, встрѣтеся с нами, оное сказали. ПБП I 33. Так в печали возвращается Он на Киев позним вечером. Всткв Лир. II 112. Степенныя книги говорят: многие городки взяты, много людей побито, а Князья их на Москву приведены. Рдщв Сиб. 12.|При названиях сторон горизонта и иных словах, обозначающих отношения по месту.На восток. ВЛ 226. Кустарник сей находится только в лежащих на полдень от Москвы мѣстах. Паллас ОР 190.На низ.См. Низ.На сторону.См. Сторона.||При указании на учреждение, сферу деятельности и т. п., в которые направлено действие.Генваря в 10 день сказано на службу полкам стрѣлецким. Зап. Ж. 104. Тщетно ожидать, чтоб в лучших обстоятельствах люди, такие, которые живут дома во всяком довольствии, пожелали итти на сражение. Трт. 1769 21. привыкли при самом продирании глаз прочитывать .. десяток цыдулок, по коим приглашали их то на бал, то на обѣд, или на имянины, ужин вечеринку и пиршество. Н. Стрхв Кн. карм. III 4.|⊳При сущ., обозначающих театр, театральное зрелище.Только что Герцог с Герцогинею пришли на сей зеленый театр , то начался концерт. Прим. Вед. 1738 136. [Филат (Анюте):] Сколько хочош ты сердиса, ... [Анюта (Филату):] Да и ты хотя вздурися, ... (В самое сие время входит на Явление Виктор). Ппв Анюта 116. Сей Автор представил свою Комедию на суд; она заслужила рукоплескание, но не была увѣнчана. Через год послѣ того он снова отдал ее на театр. Пант. ин. сл. II 144.||При указании на предмет, к которому кто-л. приблизился, с которым что-л. столкнулось.Корабль воинской Голанской Варамлоу, которой был канвоем, .. попал на клипу и розбился. ЖКФ 1715 5. От .. шума я пробудился, и испугавшись хотѣл бѣжать; соскоча попал на самаго откупщика, котораго сбил с ног и ушиб собою до смерти. Распе 88.||При указании на предмет, место, куда ведет или обращено что-л. (при именном управлении).Свободной путь на Черное море. ПБП I 82. Извѣстна лишь ему дорога на Парнас. Трут. 1769 132.||При указании на предмет, явление, в сторону которого направлено движение.На видимое, по глазам итти. ЛВ1 I 72. На крик жены моей сбежались люди. МЖ II 261. Вдали в то время дым курился: Ко смерти новой путь открылся, И Душенька пошла на дым. Богд. 117.|При сущ. голова, ум, сердце, обозначающих средоточие мысли и чувства.На душу мою легли тяжкия помышления: како повѣдаю вам страшныя сия тайны и буду измѣнник и предатель всепресвѣтлаго державца моего! Устр. 620. И для того переводя Геллерта приводил себѣ на ум то, что нѣкогда Виргилиев Лицидас о себѣ сказал. ЕС 1755 160. Когда ему по очереди надлежало за столом читать, то он читал не то, что в книгѣ напечатано, а что ему на мысль приходило. МЖ IV 210.||При сущ., обозначающих лицо или предмет, против которого направлено действие.Ксеркс царь персидскии, хотящь ратовати на греков, повелѣ собратись воинству своему сухим и водяным путем. Апофегм. 126. Уразумѣв, что трудно встать на всѣх Свирѣпость праздником всеобщим окончали. Лом. ПВ 22.

5.с в. п.Употр. в сочетаниях при повторении сущ.1)При указании на добавление, прибавление чего-л. к чему-л. однородному.Грѣхи на грѣхи прилагать. ЛВ1 I 62. Другая чернь .., разсказы на разсказы прибавляя, весь наполняет свѣт многобожием, суевѣрием и лжею. Анчкв 1769 22.2)При указании на размещение, расположение предмета поверх другого, однородного.9 брусков друг на друга положенных в PN стоять будут в равновѣсии с одним PO втрое. Влф. физ. (Лом.) 158. Вещь на вещь положить. ЛВ1 I 117. , в коих части их складены токмо просто друг на другѣ и соединены тако без всякаго особаго устроения. Физ. Крафта Введ.Положить, класть ногу на ногу.Всѣ дѣвицы кладут ногу на ногу очень высоко. Трут. 1769 155.3)При указании на взаимодействие кого-л. с кем-л.Один на один.Борба, битва, един на един, поединок. ВЛ 139.Друг на друга (напасть, наехать ..).Заднему кораблю имѣющему флак поворотить надлежит, а флот весть, а им ево послѣдовать, и друг на друга в ночи не наѣхать. ГС 1708 42. Как вѣтр бунтует море И птица птицу гонит, Подобно так и люди Друг на друга напали. Хрс. Тв. VII 239.4)С предлогом с при повторении сущ. (с .. на ..) обозначает движение от одного объекта к другому — однородному или непрерывность, повторяемость такого движения.Дати, подати, с рук на руки здати. ВЛ 128. Мы продолжали наш путь, въѣзжая и спускаяся через четыре дня с горы на гору и с камня на камень. Пут. Бел. 118. Казалось, разумѣл я содержание их пѣсней: порхая с куста на куст, .. благодарили они свѣтило сие и славили лѣто. Н. Эмн Роза 11.С места на место.С мѣста на мѣсто перейти, мѣсто оставить. ЛВ1 I 410. Живущие скотоводством народы не имѣют собственности в землѣ, и пресмыкаясь с мѣста на мѣсто, не могут пристраститься довольно к одному утвержденному жилищу. Дсн. 1781 16.

II.Временные отношения.1.с пр. п.Употр. при обозначении времени совершения действия.Надо дѣлать кирпичи .. на веснѣ и в осени, понеже кирпичи лѣтом сверху скоро сохнут, а в нутри сыры бывают. ФЭ 48. По большей части жидкая материя в Термометрѣ опускается на восхождении солнца. Влф. физ. (Лом.) 48. Первая семинария основана в Африкѣ блаженным Августином на концѣ четвертаго столѣтия. Сл. архит. 212.На веку.См. Вѣк.На возрасте.См. Возраст.На днях.См. День.На старости.См. Старость.||При словах, обозначающих и время, и сферу какого-л. действия.На первом под Нарву походѣ небл̃гополучием нашым много подросли роги неприятелю, и подтвердилося древнее их о родѣ российском презорство. Пркп. Полт. 6. На первых взаимственных поздравлениях примѣтил я, что вид сего господина был печален. Гулливер I 146. Первой представляет Эмму, подающую вѣнок своему любезному Конраду; а второй Королеву Базину на побѣгѣ в лѣсу, когда в страшную грозу оставляют ее провожатые. МЖ II 206.|В посл.Милость на судѣ хвалится. Брсв Посл. 131.На досуге.См. Досуг.На карауле.См. Караул.На сносях.См. Снос.На часах.См. Час.

2.с пр. п.Употр. при обозначении действия, в один из моментов которого что-л. происходит.На бегу, на ходу, на излете ..См. соотв. сущ.

3.с в. п.Употр. при указании на промежуток времени, в течение которого, в границах которого происходит действие.На четыре дни ѣзды от Кандагара, так то начинается сие извѣстие, кочует Татарской народ .., которой имѣет пропитание от скотоводства. Сойм. КМ I 403. В широковатом суденышкѣ помочи в водѣ не много изрубленнаго сѣна, соломы, различных цвѣточков .. и выставь на недѣлю мѣсто на воздух. Физ. Крафта 13. [Хамкина:] Как будто великое преступление он сдѣлал, что нада имѣние опечатать .. За едакую бездѣлку много много, что посадить ево дня на три на хлѣб да на воду. Суд. имян. 91. Как скороувядаюшие цвѣты, женщины сотворены нравиться только на нѣкоторое время. Спб. ж. I 73.На дорогу.На время пребывания в пути.На дорогу, дорожный запас. ВЛ 740. Зашел я в книжную лавку и купил себѣ на дорогу Османова Фингала. Крм. ПРП II 68.На час.См. Час.

4.с в. и пр. п.Употр. при указании на временной предел какого-л. действия.1)с в. п.Ведь вот не с добра моя в заплатах де ряса; Вон дома на завтра нет купить на что мяса. Кнт. Сат. IX 183. Нѣсколько тому миновало мѣсяцов, как вступил я на дватцать осьмой год от моево рождения. Трут. 1769 22. Причины не будет сомнѣваться, чтобы воспа на третий или четвертый день сама собою не высыпала наружу. Сельск. леч. 706.На другой день, вечер, на другую ночь ..На другои день я возвратился весма рано в Малыя Прислуги. ЕОЛ 20. Корень бывает дѣйствительнѣе, естьли его выкапывать на другой год послѣ посѣву. Сельск. леч. 708.2)с пр. п. столь много учинил движения, что заболѣв принужден был .. возвратиться в Турин, гдѣ скончался .. на 84 году от рождения. Нов. Телем. 128. Послал он меня в Камбридж в Еммануйлово училише, на четырнатцатом году возраста моего. Гулливер I 1.

5.с в. п.Употр. при указании на срок, по времени наступления которого совершается какое-л. действие.И потом на ночь, как лечь спать, принял яблочник черной, чтоб послабило. АК III 163. На осень пускают их откармливаться на волю. Сл. нат. ист. I 115.|В посл.Невидаль корову купил, будет ли на лѣто трава. ПК 1777 115.

6.с пр. п.Употр. при указании на событие или явление, во время которого что-л. происходит.[Цыфиркин:] Я его благородию докладывал, что в инова пня в десять лѣт не вдолбить тово, что другой ловит на полетѣ. Фнв. Недор. 44.На бегу, на ходу, на скаку, на излете ..См. соотв. сущ.

7.с в. п..С предлогом с при повторении сущ. (с (о) .. на ..) указывает на непрерывность, повторяемость действия во времени.С году на год.См. Год.Со дня на день.См. День.С часу на час.См. Час.

III.Целевые и причинно-следственные отношения.1.с в. и пр. п..Употр. при указании на цель действия; для, ради чего.1)с в. п.Всякое учение принимать досадно: а научась на свою красоту употребляти, и к обшему благу, вещь есть зѣло благоприятна. Апофегм. 20. Сколько находится учителей и училищ! сколько употребляют иждивения на печатание книг, на новыя в науках изобретѣния, на способы для изучения языков, на избирание профессоров! Фнлн Восп. дев. 2. Из нѣдр земных траву скотам Произращаешь в насыщенье; На разное употребленье Различный злак изводишь нам. Држ. Соч. I 14.|В посл.Звал на честь, а посадил за печь. ППЗ 28.На аренду.См. Аренда.На вывод.См. Вывод.На жертву.См. Жертва.На здоровье.См. Здоровье.На зло.См. Зло.На оброк.См. Оброк.На память.См. Память.На покаяние.См. Покаяние.На поклон.См. Поклон.На помощь.См. Помощь.2)с пр. п.Король Сардинской завоевав сие мѣсто пожаловал Маркиза д’Э штатгалтером онаго. Мы были у него на поклонѣ. Нов. Телем. 133. И словом болше он солдат, чем щоголь был; Но стоючи у сих красавиц на сторожѣ Почувствовал .. в себѣ любовну страсть. Майк. Ел. 40. Матерям имѣть в том случаѣ на запасѣ штоф ключевой воды, распустя в нем винокаменной соли золотника три. Сельск. леч. 841.||с в. п.При указании на назначение предмета (при именном управлении).Короб, судно на ягоды. ВЛ 357. Погребец с фляшами и сткляницами на водку, и виноградное вино. ЛВ1 I 337. Работы, в кои .. по большей части употребляется, суть бюро, комоды, шкафы на книги. Сл. комм. II 94.На знак чего.На знак увѣрения и твердости в правдѣ оставили двух человѣк аманатов и отдали Нѣмчина Якушку, которой .. обусурманился прошлаго году. ПБП I 94.На образец.Я послала к вам сии портреты на образец; у меня еще их много, естьли они вам понравятся, то я вам всѣ с охотою сообщу. Трут. 1769 131.||с в. п.При указании на повод к чему-л.Возьму ли, напримѣр, я оды на побѣды, Как покорили Крым, как в морѣ гибли Шведы; Всѣ тут подробности сраженья нахожу. Дмтр. I 40.На всякий случай.См. Случай.||В заглавиях поэтических произведений.На побѣду Российскаго флота над Турецким. Птрв 60. На отсутствие Ея Величества в Бѣлоруссию. Држ. Соч. I 51.||с в. п.При словах, выражающих эмоциональную оценку какого-л. действия, события.[Дьячок:] Лучше мнѣ теперь умереть, Нежели на это смотрѣть, Как моих дѣтей отнимают И в серимарию на муку обирают. Интерл. 48. Только на утешение себе оставила адну табакерку залатую, и то для таво, что царская милость. Зап. Н. Длг. 29.

2.с в. и пр. п.Употр. при указании на причину, основание действия; вследствие чего, из-за чего, за что.1)с в. п.[Зелит:] Я слава Богу имѣю твердое сердце и на женския слезы не сжалюсь .. Не ушто ли, кто ни поплачет, тому и долги прощать. Хрс. Друг 6. В разсуждении безчестия, положеннаго Солоном на лѣность .., достойно примѣчания то, что .. говорит о сем Поллукс: «Кого три раза застали в праздности, того надлежало объявить безчестным.» МЖ III 101.|В конструкциях синонимичных конструкциям с предлогом в.Древний Геркулес при горѣ Олимпия за многия побѣды на честь Диа уставил игралища. ПШД (З) 179.2)с пр. п.На сем опредѣляется б̃лгополучия российскаго оружия, что о̃чество наше от толиких бѣд, от хищения, работы .. и крайнего своего падения освобожденно есть, по множайшыя, кромѣ сих всѣх, издаде нам плоды поле Полтавское. Пркп. Полт. 11. [Сын:] Как не прыскать? таки гораздо на радостях прыщешь, Как иногда хорошенькую таки принесешь добычку. Интерл. 58. Словом, Нарцис на своей красотѣ сходит с ума; там ему всѣ смѣются, и я ему посмѣюся. Трут. 1769 259.

IV.Качественно-обстоятельственные отношения.1.с в. п.Употр. при указании на образ действия.И от того времени все у нас пошло на хуждьшее. УМ Предисл. 2. Другая пѣсня называемая Аангичь, сложена на голос морской утки, Аангичь называемой. Краш. ОЗК II 116. Нѣсколько раз дѣланы были от медиков совѣты, .. и наконец рѣшились тѣм, что сего страждущаго оставить без лекарств на произвол натуры. ЭМ I 217.На вид, на вкус, на смех ..[Лукерья:] Свадьба ваша, сударыня, Глафира Антиповна, скорѣе здѣлается, нежели вы думаете; развѣ только .. женишок не очень придет вам на вкус. Врвкн 212. [Исабелла:] Ето, сударь, вам еще и смѣшняе покажется, что я и сама в нево влюбилася. [Кащей:] Вить она тебѣ ето на смѣх говорит. Сум. Лих. 109.|При повторении сущ.А неприятель стал всѣм фрунтом по горѣ и, дождався, дал бой фрунт на фрунт. ПБП II 211. [Сквалыгин (поет):] Я и рост на рост беру, Я и рубль на рубль деру; Слез, стенанья не внимаю; За долги в тюрьму сажаю. Мтн. 106.|В наречн. сочет.На стать, на лицо, на лад, на голову, на силу ..См. соотв. сущ., нареч.На большую часть.См. Часть.На один манер.См. Манер.На свой салтык.См. Салтык.На скорую руку.См. Рука.На хлеб да на воду.См. Хлеб.На худой конец.См. Конец.Не на шутку.См. Шутка.Ни на волос.См. Волос.||Указывает на предельно высокую степень действия, состояния.Что ж в Дамонѣ, в Трифонѣ и в Туллиѣ гнусно, Что, как награждают их, тебѣ на смерть грустно? Благонравны тѣ, умны, вѣрность их немала; Слава наша с трудов их нѣчто восприяла. Кнт. Сат. II 50. Этна гора изрыгать престала вдруг пламеней вихри; Громкий на-ужас стук от млатов небыл-уж слышен. Трд. Тилем. I 27.

2.с в. п.Употр. при указании на состояние, в которое приходит или в котором находится кто-л., которое сопровождает или вызывает какое-л. действие (также в конструкциях, синонимичных конструкциям с предлогом в).Познав лукавство писистратово, иже сам себѣ раны подѣлав: восхоже явити, будто был измѣною изранен, да народа обманет: и на печаль, а по том и на смятение приведет. Апофегм. 53. Аще ты сего человека изубытчиш напрасно и на нашем суде аще и прав будеш, а тамо оправдание наше буде тебе не в большее осуждение, буде напрасно его изубытчиш, а и нас на грех приведеш. Псш. КСБ 141. Тогда Елеся быв подвигнутый на гнѣв, Стал легок яко конь, а силен яко лев. Майк. Ел. 50.

3.с в. п.Употр. при указании на условие при совершении действия.Татаринова, Сомова да Митенева пытали, а протчих батожьем били и свободили на поруки. ЖКФ 1714 15. По учинении нещастной дѣвицѣ наказания взял ея Каин на свою росписку. В. Каин 74. Двѣ трети продаемого там продаются на кредит, а одна треть за наличныя деньги. Приб. МВ 1783 184.

4.с пр. п.Употр. при указании на обстоятельства, основания, при которых совершается действие или которые являются характерными для кого-, чего-л.А буде кой крестьянин .. торгу на ста рублев имеет, тот бы записался в купечество. И аще и там поволено будет им жить на старине, а уже пахоты ему не пахать и крестьянином не слыть. Псш. КСБ 194. Правда что два господина в одном домѣ (ежели положить их на сем основании) рѣдко какое добро дѣлать могут. Мозер ГМ 40. Как говорит один из новѣйших наших остроумов, что они благоразумны на теории, и глупы на практике. Приб. МВ 1784 425.|В устойчивых и наречн. сочет.На деле, на заперти, на мере, на помине, на посмех, на примете ..См. соотв. сущ., нареч.|При указании на обстановку, положение, в котором протекает действие, в котором кто-, что-л. находится.Держать скот на барском корму. Тат. Эк. зап. 22. Как скоро кислыя их частицы от какойнибудь причины к коловратному движению станут неудобны; тогда воспящая Ефир перваго рода, красной цвѣт угашают, и оставляя голубой и жолтой на свободѣ, производят цвѣт зеленой. Лом. СС I 352. Кому случится по необходимости быть на службѣ, тому как можно стараться надобно быть в безпрестанном движении. Сельск. леч. 876.

5.с пр. п.Употр. при обозначении орудия, средства какого-л. действия.Сенаторские дѣти и шляхта .. учатся биться на шпагах, на пистолетах и на иных оружиях. Пут. Тлст. I 329. При перегонках увидим мы, что как водяныя, так и всякия другия жидкости пары, можно собирать сосуды и по том вѣсить на вѣсах. Физ. Крафта 45. Натереть на теркѣ мускатнаго орѣха, употребя на то четвертую часть цѣлаго орѣшка. Сельск. леч. 839.На всех парусах.См. Парус.|При указании средства, с помощью которого что-л. делается, производится.Сухие краски или пастель называемые, дѣлаются из стертых на гумми красок. Поденщ. 80.|В посл.Не величка, да замѣшена на яичкѣ. Брсв Посл. 148.|При указании на средство, способ, при помощи которого что-л. сообщается.Указы всѣ не точию о какои над неприятелем экспедиции, но и в своеи командѣ .. должен давать на писмѣ а не на словах. УМ 2. Тот в рог трубил всей силой, Другой, под голосок унылой Подладя пѣл, На Руском пѣсню пѣл языкѣ. Трут. 1769 106. Ни кто и ни когда не разговаривает на стихах: но театральные разговоры не рѣдко сочиняются стихами, и сим самым, кажется, театр удалился от правдоподобия. Зрит. II 258.|При названии музыкального инструмента.На трубе, дудочке, органе, цитре, клавесине .. играть ..; на музыке играть.Здесь имею мой арган, на котором взыгрываю вам. Интерм. 18. Габои, флейты тут, Валторны и фаготы, Игральщики на них, в руках держали ноты. Трут. 1769 106. Играл на скрыпкѣ Аполлон. Држ. Соч. III 200.

6.с пр. п.Употр. при указании на какое-л. состояние, положение, деятельность кого-, чего-л.Всякому помѣщику должно имѣть на пашнѣ деревни в одном мѣстѣ; для того чтоб сам всю экономию мог видѣть, а прочия имѣть на оброкѣ. Тат. Эк. зап. 29. Римляне .. оставлены были жить чрез нѣсколько времени на своих установлениях и правах. Трт. 1768 27.

V.Объектные отношения.1.с в. п.Употр. при указании на лицо, предмет, на который распространяется какое-л. действие, состояние.Пишет Иоанн Клюверии, в сокращеннои Истории своеи, .. ссылаяся на историков греческих: что Игорь Великии Князь Россиискии, ходил под Константинополь черным морем с флотом. УМ Предисл. 1. Нынѣче пришло на меня невзгодье, и я по неволѣ сдѣлался твоей милости неплательщиком. Трут. 1769 234. [Стародум:] Друг мой! Что сказал я о дворянинѣ, распространим теперь вообще на человѣка. Фнв. Недор. 105.|При возвр. мест.Таких людей множество находилось, что не токмо в таких колдунствах от других оговариваны, но сами на себя яко сущую истину затѣвали и померли. Тат. Разг. 84. Каин же .. вошел в горницу и сыскал попово платье, надѣл на себя длинную и широкую рясу. В. Каин 7. Металлургия и минералогия .. привлекли на себя его внимание. Рдщв Пут. 428.Брать на себя что.См. Брать.Взять на себя что.См. Взять.||При указании на лицо, предмет, против которого направлено действие.В самом святом градѣ учинился бунт на судей своих и между ими междуусобныя убийства и грабителства. ПБП II 342. Идоменей объявляет Ментору причину брани на Мантурианцов. Трд. Тилем. I 166.||При указании на лицо, в интересах которого что-л. совершается.Буде по какой причине возмут пожитки чьи на государя, то взяв власно, что в огонь бросят. Псш. КСБ 158. Каждое тягло муж с женою должен на помѣщика сработать в каждом полѣ по десятинѣ. Тат. Эк. зап. 13. Когда он шьет на Шевалье, то вы можете на вкус его положиться. С.-Меран 100.||При указании на предмет, лицо, явление как содержание, тему изложения, описания.Москва также как и престарѣлая кокетка сатир на свои нравы читать не любит. Трут. 1769 45. Он не подражал нѣкоторым слабым душам, которые увидя в сатирѣ свое лицо, .. пишут сатиры на сатиры. Зрит. II 53.||При указании на лицо, предмет, на которое кто-л. рассчитывает, надеется.Прямыи придворныи человѣк имѣет быть смѣл .. И возможет о своем дѣлѣ сам предъявлять, и доносить, а на других не имѣет надѣятися. ЮЧЗ 14. И так не лстись теперь на помощь ты мою, Я битву Чесмскую с Херасковым пою. Майк. Ел. 61. [Чужехват:] Уповая на твое человѣколюбие, вопию к тебѣ: помяни мя Господи во царствии твоем. Сум. Опекун 27.

2.с в. п.Употр. при характеристике действия по сфере его проявления.В случаѣ ж недорода хлѣба никакой доброй крестьянин, льстясь на барыши, хлѣб продавать не станет. Тат. Эк. зап. 28. Затворник наш ежечасно негодует на судьбу, что опредѣлила она ево тѣм же пользоваться воздухом, .. которым пользуется простой народ. Трут. 1769 179. Здѣсь должно смотрѣть только на дѣла их, полезныя для государства — не на ученость, не на острыя слова, не на авторство. Крм. ПРП I 135.

3.с в. п.Употр. при характеристике признака, состояния по сфере его наличия или проявления.[Мошенник 4:] Да и канцеляристам надобно сахару снесть полдесяток головок. [Ставленник:] Нѣт, брат! нѣчево им у меня вырвать, я на это ловок. Интерл. 44. [Гранвиль:] Еще он склонен на спасение твое; а ты ожесточен, и повсюду почитание его изтребити тщишся. Безбожн. 43. Ты очень бы удивился, услыша всенародное роптание на бѣдность. ПД II 163.

4.с пр. п.Употр. при указании на лицо, предмет, на которые распространяется какое-л. действие, состояние.И что болше, власть есть, самое первѣйшее и высочайшее отечество: на них бо висит, не одного нѣкоего ч̃лвѣка, не дому одного, но всего великаго народа житие, цѣлость, без-печалие. Пркп. Ц. вл. 13. На всѣх никто угодить не может, так старайтесь по крайней мѣрѣ угождать тѣм, которые во своих требованиях справедливѣе других. Жив. 98. Отлучил я нынѣ от себя сынов моих ... Господи да будет на них воля твоя. Рдщв Пут. 193.(Сам) на себе.См. Себя.||При указании на лицо, коллектив, которые обладают чем-л., за которыми числится что-л.Как приѣхав адмираловы люди привяжут канаты за корабль, тот корабль будет в бережении на адмиралѣ. Пут. Тлст. I 367. В недоимкѣ за нынѣшнюю треть осталось на сельских дватцать шесть рублев, четыре гривны, на деревенских тринатцать рублев, сорок девять копѣек. Трут. 1769 203.||При указании на лицо, предмет, являющийся объектом проявления какого-л. действия.Про ту старицу, про которую говорит на нее дочь ея в том вышеписанном дѣлѣ, она, Анна, ей, Марьѣ, не сказывала. СД 5. Вѣть де знатной господин не простой дворянин; что на нем тоже взыскивать, что и на простолюдимах. Трут. 1769 62. Возмужавший Картон предприял отмстить разрушение Балклуты на потомках Комгаловых. МЖ II 119.

5.с пр. п.Употр. при указании на сферу проявления какого-л. действия.Уста могут с страху, или в надеждѣ какой приносить хвалу; а внутреннее почтение основано на одной любви и на добродѣтелях хвалимаго лица. Кнт. Соч. I 5. [Щедров:] На чем решиться? и что начать? какое волнение! какия противности! ... что за шум? Нклв Розана 75. Когда же голод пронимал меня порядком, тогда вздумал я подняться на мудрости, и с сею надеждою вступил тотчас в деревню. Члкв Пересм. I 77.

6.с пр. п.Прост.Употр. со словами, обозначающими благодарность, указывает на объект благодарения (в конструкциях, соответствующих конструкциям с предлогом за).Благодарствую на присылкѣ пива и пъротчево. Псм П. I и Ек. 23. Вас благодарит великий государь на твоих письмах и секретных объявлениях. Док. Пуг. 58.

7.с в. и пр. п.Употр. в сочет. сущ. в им. п. и того же сущ. с предлогом на, обозначающих множество, обилие чего-л.1)с пр. п.Приказал к башмакам своим, которые великую означивали древность, так что в них была дира на дирѣ .. здѣлать новыя подметки. АП 321.2)с в. п.Вишь дорога-та какова; всіˆо груда на груду, ухаб на ухаб. Муза IV 168.

VI.Отношения сравнения, сопоставления.1.с в. п.Употр. при указании на лицо, предмет, с которым сравнивается кто-, что-л. по величине, внешнему виду и т. п.Снаружи в той церкви .. поставлены четыре подобия конския, сдѣланы из мѣди и вызолочены, величеством на малую Нѣмецкую лошадь, всѣ в одну мѣру. Пут. Тлст. I 341. Есть род Грибов опасной на Подосиновик сходной, у коего шляпа сверьху кирпичная же, и которой по разломлении чернѣет. Сл. нат. ист. I 107.|Употр. при указании на сходство (при сущ., обозначающем лицо).Привязан стал к игрѣ он снова, И чувствовал досад тьму проигрыша злова, .. Имѣя звѣрски взгляды, Рвал карты он с досады, И стал с лица Похож на мертвеца! Трут. 1769 84, [Старуха:] И подлинно походил он на господскова сына; как наливное был яблоцко. Сум. Опекун 46. [Тратосил:] Ето я, любезной Хватов, .. — только чорт меня возми — ты так похож на твою сестру, что я бы в состоянии был надѣлать великих дурачеств. Зрит. II 110.

2.с в. п.Употр. при указании на явление, состояние, которое с чем-л. сравнивается, сопоставляется.Несходствовати истиннѣ, непоходити на правду. ВЛ 4. А нынѣшние господа што за люди, и себѣ добра не хотят. Што уж говорить: все пошло на Нѣмецкой манер. Жив. 120. [Стародум:] Не имѣй ты к мужу своему любви, которая на дружбу походилаб. Имѣй к нему дружбу, которая на любовь бы походила. Фнв. Недор. 108.

VII.Отношения замещения и обмена. с в. п. Употр. при обозначении предмета, явления, заменяющего кого-, что-л., служащего для обмена на кого-, что-л.Всю древнюю прямую богословию претворили они на буесловию. Пркп. СР III 87. Многия наши молодыя дворяне смѣются глупости господ Французов, что они ѣздят так далеко, и мѣняют модныя свои товары на наши бездѣлицы. Трут. 1769 45. Нѣкотрые переводчики .. стали переводить комедии, и передѣлывать их на Руские нравы. Зрит. III 125.|В посл.Выменял кокушку на ястребца. ППЗ 24.На место кого-чего.См. Мѣсто.||При указании на язык перевода.Два листа иностраннаго письма .. переводчики перевели на российский язык. ДПС VI 412. Переводити, (с языка на язык) толмачити, толковати. ВЛ 136. Книжка сия, как скоро от Господина Фонтенелла издана, почти на все языки переведена. Мн. миров Предисл.

VIII.Определительные отношения.1.с в. п.Употр. при обозначении предмета, лица, по отношению к которому проявляется признак, выраженный прил.Глуху быти, неслышати, на ухо крѣпку быти. ВЛ 628. Слон на ногу тяжел, Пословица не нова, Извѣстна всѣм величина И толщина слонова. Трут. 1769 10. Признаюсь, что я на руку нечист; гдѣ что немного похожее на разсудительное увижу, то тот час стяну. Рдщв Пут. 91.Мастер на все руки.См. Рука.Не на чью руку.См. Рука.

2.с пр. п.Употр. при указании на предмет, который характеризует, определяет другой предмет или лицо.У подлинной великаго государя грамоты печать на красном воску. Пут. Тлст. I 169. Яичница на молокѣ, с сахаром. АК III 222. Мѣхом подбитыи, на мѣху. ВЛ 78. Оное не неприятно: ибо в нем ничего дикаго не примѣчается, как можно видѣть из .. нѣкоторых пѣсен на нотѣ. Краш. ОЗК II 113. Рѣзчик на мѣди и стали, по дереву. Сл. комм. II 96.На выдании.См. Выдание.

IX.Количественно-определительные отношения.1.Употр. при указании на количественный признак предмета (размер, вес, цену и т. п.).1)с в. п.Высота сея горы на цѣлую милю мнится быти. Геогр. ген. 87. Отобраны казачьи верховыя и подъемныя лошади, ружья, сабли .., из которых .. негодныя распроданы .. офицерам и войсковых слобод жителям на немалую сумму. МЗК XIV 17. Омшеники и хлѣвы для коз должны быть довольной величины, так чтоб каждая коза и овца имѣла для себя по меньшей мѣрѣ мѣсто на четыре фута. Витр. (К) 60.◄2)с пр. п.Свои рѣчи изъявляют они в несравненной арии сочиненной на четырех голосах, которая великое искусство в сочинении и удивительное согласие разных .. голосов совершенно показывает. Прим. Вед. 1738 182.||При указании на предмет как меру чего-л.Увидѣл на ногѣ знак бѣлого струпа, шириною на ладонь. АК III 230. Увидѣли матросы камень, который был от корабля не далѣ, как на половину якорнаго каната. Гулливер I 6. Наливается столько вина, чтоб сверх травы было онаго пальца на три. Сельск. леч. 723.||При указании на количественный признак, уточняющий состав, назначение чего-л.На островѣ Рычартѣ .. батарею на четыре пушки взмѣтать приказал. МРФ I 60. Стол или обѣд на тритцать персон. ЛВ1 I 598.||Нейтр.Слав.В составе числительных второго десятка.Един надесять, одиннатцать. ВЛ 148. Нынѣ починкаж и вновь пристройка .. мостов и гатей от одних войсковых обывателей .. происходит, как то и по инструкции Слободской губернии комиссарской, шестого на десять раздѣла, в шестом пунктѣ, положено. МЗК XIV 12. Петр I ознаменовал окончание седмагонадесять и начало истекающаго вѣка .. насаждением наук. Пнк. 1800 12.|При повторении предлога в составных числительных.Здѣсь не требуют, чтоб желаюшие здѣлаться Кавалером ордена святаго Иякова .. имѣли на дватцать на пять тысячь талеров имѣния. Хр. бес II 176. Раздѣлил всю свою Пииму на дватцать на четыре Книги, по числу Книг в Одиссии. Трд. Тилем. I с. XII.

2.с в. п.Употр. при указании на количественный показатель изменения чего-л.А в другое лето буде приедут, то надлежит нам .. по установленной прошлогодней цене приложить на рубль по гривне или по четыре алтына. Псш. КСБ 199. [Кащей:] Денег занимать ково нибудь привез он; только я меньше дватцати пяти на сто не возьму, хот он тресни. Сум. Лих. 105. Виноград в хорошем присмотрѣ приносит барыша в год по пятнатцати на сто. Сл. нат. ист. I 60.

3.с в. п.Употр. при указании на что-л. как меру, способ и цель дробления, деления.Стихотворцы раздѣляют времена на четыре вѣка, а именно: на золотой, серебряный, мѣдный и желѣзный. Кнт. Соч. I 30. На четыре части раздѣляю. ЛЦ 272. Жидкость разлить на довольное множество плоских и просторных сосудов. Сельск. леч. 719.|При собир. числ.На трое дели. ЛП 187. Ружья, мушкетов с 400 или 500 найдено, заряжены пулями разсѣченными на четверо. МРФ I 76. Маточник его по созрѣнии составляет головицу, раздѣленную на четверо, и в каждом отдѣлении содержащую овальное сѣмячко. Сл. комм. I 17.|Мат.Дѣли 4576 на 321 выдет 14 и 73 доли. Арифм. Магн. 19.||При обозначении положения, места, предмета, явления в ряду ему подобных.Ежели всѣм таковым отлучающимся на каждый раз от комиссарскаго правления брать паспорты с платежем пошлин, то из того немалая тягость и упущение времени происходит. МЗК XIV 16. На перьвой случай я посылаю к вам двѣ Были, и ето для того, чтобы узнать ваше о моих трудах мнѣние. Трут. 1769 226. Взяв с большую ложку сока из дягиля, да столько же бѣлаго сахару толченаго и с полбутылки ключевой чистой воды, варить в подержанном горшкѣ, .. а потом на один раз принять. Сельск. леч. 881.

4.с пр. п.Употр. при указании на уровень, количество, расстояние, в пределах которого что-л. происходит.23 мая в среду попустился г. вице-адмирал из С.-Петербурга к флотѣ, (которая) стояла в то время вышед из рѣки Невы на 15 футах воды. МРФ I 61. Находились мы тогда на тринадцатом градусѣ полуденной широты. Гулливер I 179. От города на семи верстах сожгли село и 4 деревни. Рдщв Сиб. 297.

Смотреть больше слов в «Словаре русского языка XVIII в»

НА2 →← НА ЩУП, НА ЩУПЬ

Смотреть что такое НА1 в других словарях:

НА1

НА1, прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення 1. із знах. і місц. в. Уживається при позначенні предмета: а) на який з метою розміщення спрямовується дія (знах. в.). Еней на піч забрався спати. Зарився в просо, там і ліг (Котл., І, 1952, 74); Семен вийняв з-під поли око горілки і поставив на стіл (Коцюб., І, 1955, 43); Вона сіла на крісло (Коцюба, Нові береги, 1959, 158); б) на якому розташовується, міститься хто-, що-небудь (місц. в.). Сидить батько кінець стола,.. Коло його стара мати Сидить на ослоні (Шевч., І, 1951, 32); На тичках виноград висить Густесенько, аж тички, нахиляє (Гл., Вибр., 1951, 138); // із знах. в. Уживається при позначенні предмета, який служить опорою для кого-небудь. Він підійшов до окопу і сперся на сухе ломаччя (Коцюб., І, 1955, 42); // із знах. в. Уживається при позначенні предмета, на який спрямовується дія з іншого об’єкта. Зграя акордів перлистих І з неба на землю поллється (Л. Укр., І, 1951, 341); Один за одним стали грякати в порту важкі снаряди, і не встигли люди опам’ятатися, як кілька темно-сірих сталевих акул уже мчали з моря на порт (Гончар, II, 1959, 10); // із знах. і місц. в. Уживається при позначенні особи, предмета: а) на які щось надягається, накладається і т. ін. (знах. в.). Плащем з клейонки обвернувся [Латип], Циновим гудзем застебнувся. На голову взяв капелюх (Котл., І, 1952, 171); б) які одягнені у щось, покриті чим-небудь (місц. в.). На їх [панянках] плаття пишні, збірочками унизані, складочками обвішані, немов рябесеньким пір’ям заквітчані (Мирний, III, 1954, 261); Жовтогаряча хустка на плечах [у Зіньки], а обличчя зеленаве й очі глибоко (Головко, II, 1957, 177); // із знах. в. Уживається при позначенні предмета, який ніби є центром якої-небудь особливості, стану і на який спрямована дія. Де вже та їжа піде на душу, як сльози заливають очі?.. (Мирний, III, 1954, 32); На серце лягло щось страшне, урочисте… (Л. Укр., І, 1951, 227). 2. із знах. і місц. в. Уживається при позначенні предмета, місця, простору: а) у межі яких спрямована дія (знах. в.). Цілі юрми молодіжі [молоді].. простували на майдан (Коцюб., І, 1955, 192); б) у межах яких відбувається дія (уживається паралельно з прийм. в, діал. — замість прийм. в) (місц. в.). На господі у себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях (Вовчок, І, 1955, 194); Про Андрія забули й думати на селі: порішили, що він загинув де-небудь у тюрмі, чи що… (Коцюб., І, 1955, 449); В тебе мати між старцями сконала на каховському лазареті! (Гончар, II, 1959, 215); // із знах. в. Уживається при позначенні місця, простору, що є кінцевим пунктом руху. — Ходім, — сказала [Марія] та й пішла На Ніл сороченята прати В дорогу синові (Шевч., II, 1953, 317); Він перший пішов з Микитою на степи засновувати комуну (Ю. Янов., II, 1954, 158); Боженко встав і підійшов до Щорса: — Ну, Миколо, благослови на Вінницю (Довж., І, 1958, 173); // із знах. в. Уживається при позначенні напряму руху або якої-небудь іншої дії. Встали сіромахи. Намолились на схід сонця. Пішли понад шляхом (Шевч., І, 1963, 40); Не дивлячись ні на кого, він пройшов повз хату і почимчикував прямо на місто (Мирний, IV, 1955, 38); Я підняв руку. Але крейсер не зупинився й швидко зник у напрямі на північ (Ю. Янов., II, 1958, 74); // із знах. в. Уживається при позначенні предмета, що є орієнтиром при визначенні руху (з відтінком об’єктних відношень). [Явдоха:] Послі собі побалакаєте, а тепер ідіть з богом з моєї хати, бо й другі на огонь почнуть сходиться (К.-Карий, І, 1960, 269); Чепурненька покоївка, що вийшла на дзвінок, упізнавши Павлушину матір, привітно всміхнулась і помогла роздягтись (Головко, II, 1957, 373); // із знах. і місц. в. Уживається при позначенні місця, сфери діяльності або заняття: а) куди спрямована дія (знах. в.). Броски.. збираються на ярмарок (Коцюб., І, 1955, 264); Мартосі впало на думку взяти й Дарку з собою до двора на роботу (Л Укр., III, 1952, 639); Глядачів було вже повно, а маленьке віконце каси ще обліплювали охочі потрапити на спектакль (Ткач, Плем’я.., 1961, 248); б) де відбувається дія (місц. в.). На панщині вона не робила, як другі, а більше бавилась — заводила сміхи та реготи (Мирний, IV, 1955, 33); Князь Володимир за Дніпром на вловах запізнився. І сам незчувся, як в бору самотній опинився (Л. Укр., І, 1951, 469); Докія Петрівна сиділа спокійно-сувора, як бувало в школі на уроках (Головко, II, 1957, 251); // із знах. в. Уживається при позначенні предмета, до якого обернений або на який спрямований інший предмет. Хата наша — 2 кімнатки — нічого собі.. Кожна кімнатка має двері на балкон і одно вікно (Коцюб., III, 1956, 145); Вікно виходило на море (Рильський, Голос, осінь, 1959, 25); // із знах. в. Уживається при позначенні предмета, з яким стикаються або до якого наближаються під час руху. Рука його злегенька посунулась по закутаному тілі, намацала лікоть, плече… і раптом наткнулась на шершаву колючу бороду (Коцюб., І, 1955, 241); Оленка пішла з двору, тинялась вулицею, щоб не попасти на очі матері (Горд., II, 1959, 10). 3. з місц. в. Уживається при позначенні місця, на якому перебуває предмет, відбувається дія або на яке поширюється певний стан. На улиці невесело, В хаті батько лає (Шевч., II, 1963, 149); Скільки всіляких ласощів росте на степу, яких можна попоїсти (Ю. Янов., II, 1958, 180); Гнат підійшов до печі, де на черені сушилося гарбузове насіння (Мур., Бук. повість, 1959, 105); Марія жде доньку на воротях (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 78); // Уживається при позначенні географічних понять, де відбувається яка-небудь дія, поширюється певний стан. На заході, під безхмарним небом, стояло здорове золоте сонце (Коцюб., І, 1955, 57); В темний вечір сиджу я в хатині. Буря грає на Чорному морі… (Л. Укр., І, 1951, 67); Як умру, то поховайте Мене на могилі. Серед степу широкого. На Вкраїні милій (Шевч., 1, 1951, 354); // Уживається при позначенні об’єкта, який змінює свій зовнішній вигляд. Як нагадають про панів, то Прокіп Іванович і на виду зміниться, і насупиться (Стор., І, 1957, 180); Хлопець міниться на лиці. На ньому розпливаються червоні плями (Речм., Твій побратим, 1962, 77); // Уживається при позначенні предмета, в межах якого ніби проявляється той чи інший душевний стан. Гнат виявив перед Настею все, що так довго гнітило його серце, труїло його життя, і йому наче легше стало на серці (Коцюб., І, 1955, 26); На душі у Ван-Ліна неспокійно (Довж., І, 1958, 113); // Уживається при іменниках, які уточнюють, конкретизують місце протікання дії. Коло гаю, в чистім полі. На самій могилі. Дві тополі високії. Одна одну хилить (Шевч., II, 1953, 114); Над самим лиманом, на зеленій траві, між двома високими стінами молодого очерету, висіли чорні неводи (Н.-Лев., II, 1956, 221); // Уживається при позначенні предмета, на якому є якесь зображення. На фотографії (що на відкритці) Ви маєте такий здоровий вигляд! (Коцюб., III, 1956, 257); Я дивилась на малюнках Не на гордих переможців (Л. Укр., І, 1951, 152); // Уживається при позначенні ситуації, середовища, де відбувається дія. Почуваю себе так собі. Не застудився, сплю не дуже добре, але на людях забуваю свої слабості (Коцюб., III, 1956, 138). 4. з місц. в. Уживається при вказівці на знаряддя дії. Скіф-одиночка швидко.. ішов по застиглій важкій воді Матвіївської затоки.. Тоня Турбай сиділа на веслах (Собко, Матв. затока, 1962, 97). 5. з місц. в. Уживається при позначенні місця покарання людини. Для неї стало ясним, що.. її зараз поведуть топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи (Коцюб., І, 1955, 281); [Покликач:] Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив — його живцем спечуть на дзиглику залізнім (Л. Укр., II, 1951, 537). 6. з місц. в. Уживається при позначенні предмета, на якому щось тримається, який є опорою для чого-небудь. У неї була й хата славна, ..і скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш (Вовчок, І, 1955, 279); Недалеко від храму між двома кипарисами статуя Артеміди на високому подвійному п’єдесталі (Л. Укр., І, 1951, 157). 7. з місц. в. Уживається при позначенні фону, на якому хто-, що-небудь виділяється. Очі в Остапа були заплющені, а на білому виду виразно зачорніли молоді вуса й густі брови (Коцюб., І, 1955, 369); На зоряному тлі побачив Давид її, Зіньчине, змучене й зраділе обличчя (Головко, II, 1957,180). 8. з місц. в. Уживається при позначенні меж поширення чиєї-небудь дії. Віктор з’явився на дверях вже тоді, коли Аркадій Левчук відкрив збори (Жур., Даша, 1961, 8); Йоганна стає на порозі і мовчки низько вклоняється гостям (Л. Укр., III, 1952, 177). Часові відношення 9. із знах. в. Уживається при позначенні часу, коли відбувається якась дія. І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Шевч., І, 1963, 3); На Наума потепліло (Мирний, III, 1954, 8); Юзі справили на роковини таку гарну-прегарну білу довгу сукню… (Л. Укр., III, 1952, 663); // Уживається при позначенні строку, що на нього поширюється результат певної дії. Прибіжить, було, Парася до мене на хвилиночку… Господи, яка весела, яка щаслива! (Вовчок, І, 1955, 281); Мотрі на осінь ніби легшає трохи: хатня робота — спочинок (Мирний, II, 1954, 110); У хаті на мент заніміло. Знадвору глухо ревла гарматами ніч (Головко, І, 1957, 66); // Уживається при позначенні часу, строку, що наступає після чого-небудь. Він прокинувся на другий день і осовілими очима побачив коло себе розпатлану жіночу постать (Мирний, IV, 1955, 136); На третю ніч урядник із соцькими робив трус у Цигулиній оселі (Головко, II, 1957, 231); // із знах. і місц. в. Уживається при позначенні періоду чийого-небудь життя після зрілості. А думала [вдова] жити,… Хоч на старість у невістки В добрі одпочити. Не довелось (Шевч., II, 1953, 122); Образ доктора Фауста — вченого, що на старості літ, зневірившись у науках, зажадав повернути собі молодість і досяг цього за допомогою диявола, — цей образ створив справді народ (Рильський, IX, 1962, 190); // із знах. і місц. в. Уживається при позначенні конкретно не визначеного відрізка часу (перев. у сталих словосполученнях). Кинув Вінницю і осівсь на якийсь час в Лопатинцях (Коцюб., III, 1956, 116); На цей раз сержант був виголений, чистий, вдоволений (Гончар, III, 1959, 127); Раз у бабусі Шелестихи Я на тім тижні гостював І любим діткам для потіхи Химерну вигадку дістав (Гл., Вибр., 1951, 195); // з місц. в. Уживається при позначенні відрізка часу, в межах якого щось відбувається. Багато всякого лиха та горя довелося йому [Т. Шевченкові] пережити на своєму віку (Мирний, V, 1955, 309); Правду кажу, піонери? Хай на своїм віку Кожен посадить дерево В полі чи у садку! (Нех., Ми живемо.., 1960, 117). 10. з місц. в., розм. Уживається при позначенні відрізка часу, протягом якого відбувається дія (уживається паралельно з прийм. в). Кожному бажалося подивитися на цю людину — може, чужої, поганської, не-мусульманської віри. Адже на життю своїм тільки мулла Гасан бачив чужинців (Досв., Гюлле, 1961, 22); Невдовзі батьки померли на однім році, а згодом і чоловіка не стало (Головко, II, 1957, 191). Обставинні відношення 11. із знах. і місц. в. Уживається при позначенні способу дії, особливостей її перебігу. То ляже [Цуцик] на бочок, то догори на спинку (Гл., Вибр., 1951, 115); Небо сіє дрібненький дощик на густе сито (Коцюб., II, 1955, 53); Побачивши Муху, дівчина зупинилась і на мигах кликала його до себе (Панч, II, 1956, 93); // з місц. в. Уживається при позначенні засобу пересування. Нині ми не поїхали, бо море бурхливе. Поїдемо вже завтра і не морем, а на підводі (Коцюб., III, 1956, 142); Покритий пилом і наче висхлий від довгої дороги, Щорс промчав крізь натовп на змиленому коні (Довж., І, 1958, 195); // з місц. в. Уживається при позначенні мови як засобу спілкування між людьми. Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Хотк., І, 1966, 179); Ось ідуть Кавказ і Україна, Білорусь і спереду — Москва, і від молдаванина до фінна на усіх язиках все співа (Перв., Нова лірика, 1937, 5). 12. із знах. і місц. в. Уживається при позначенні умов, обставин: а) що викликають якусь дію (знах. в.). — Лунко, — каже капітан Чумаченко. — На хорошу погоду. Отак заводські гудки у нас над Дніпром: на дощ — хриплять, а на добру погоду — співають лунко (Гончар, III, 1959, 284); На вітер — п’явка непокоїться і дуже швидко плаває (Хлібороб Укр., 12, 1967, 47); б) що супроводжують дію, пов’язані з нею (місц. в.). — Я.. буду тільки на перешкоді… покиньте мене (Стар., Облога.., 1961, 55); — Передай, що пилки потрібні мені для каштанів, бо вони нам на заваді (Гончар, III, 1959, 244). 13. із знах. і місц. в. Уживається для увиразнення характеру, способу дії предмета (перев. у порівняльних словосполученнях). Вчора зробив собі операцію — вирвав зуба — почуваю себе добре, мов на світ народився (Коцюб., III, 1956, 133); Хлопець ріс крикливий і запальний. Як приходив час годування — кричав, як на пуп (Тют., Вир, 1964, 524); У ранковій тиші, мов солдати на чатах, мовчазно стоять дерева (Рад. Укр., 24. І, 1964, 3). 14. з місц. в. Уживається при позначенні стану або становища, у якому хтось перебуває. Батько, мати не сплять. На сторожі стоять, Не пускають саму мене У садочок гулять (Шевч., II, 1953, 117); 3 дочками хліборобові легше. Христя хоч і на порі, але Кирило не дуже гризеться нею (Іщук, Вербівчани, 1961, 6); Кожен у пам’яті на самоті перебирав усе бачене сьогодні та чуте (Головко, II, 1957, 329). 15. з місц. в. Уживається в прислівникових словосполученнях при вказівці на супровідні обставини дії. Гурт розсипався, розбився, і, на ходу прощаючись, розійшлася кожна купка своєю дорогою (Мирний, III, 1954, 44); Іній осипався іскорками, які гасли на льоту (Донч., V, 1957, 454); Впав другар мій вірний на бігу — Куля в серце (Воронько, Драгі.., 1959, 94). 16. з місц. в. Уживається при вказівці на обмеження асортименту вживаної їжі. Давно це було, а тепер згадалося, живучи на картоплі (Коцюб., II, 1955, 13); Михайло здебільшого жив на салі, яке купив у м’ясника (Томч., Жменяки, 1964, 124). 17. з місц. в. Уживається при назві ознаки, за допомогою якої визначається якість якого-небудь предмета (уживається паралельно до синтаксичних конструкцій з "на + знах. в."). Я такий обтяжений службовою працею, що не маю навіть часу пройтися на свіжім повітрі, через що часто занепадаю на здоров’ї (Коцюб., III, 1956, 257); [Леся:] Не вірю, щоб сонячний наш баян ослаб на голосі… (Сміл., Черв. троянда, 1955, 88). 18. із знах. в. Уживається при позначенні оцінки якоїсь дії, стану. Жито вродило на чудо, вище хлопа, а колос як праник (Фр., III, 1950, 206); — От-то го-ло-ва! Таких голів мало. Техніку знає на зубок (Рад. Укр., 5.IV 1959, 4). Відношення мети 19. із знах. в. Уживається при позначенні мети, з якою відбувається дія. Ми йдем на штурм рядами молодими (Сос., І, 1957, 479); Про свій намір сказав [Тарас] Іванові в забої, коли хлопці стали на перекур (Ткач, Плем’я.., 1961, 183); // Уживається при вказівці на емоційну оцінку якоїсь дії, явища. Парубки оступили хату: — Нехай вільна козачка не закріпощається, людям на сміх, а своєму селу на сором! (Вовчок, І, 1955, 23); Героїчний подвиг перших радянських космонавтів ще вище підняв звання члена Комуністичної партії, запалив у серцях мільйонів благородний вогонь дерзань на славу Батьківщини (Ком. Укр., 9, 1961, 50); // Уживається при вказівці на призначення особи або предмета. Цієї весни я скінчив учительську семінарію і тепер день у день дожидаю призначення в народну школу на вчителювання (Вас., II, 1959, 292); Зовсім зелені помідори на соління непридатні (Колг. Укр., 8, 1956, 36); // Уживається при вказівці на конкретне призначення якоїсь дії. [Поет:] От працювати мушу, щоб підживити душу, на вбраннячко дружині, на забавки дитині, собі ж хоч би на хліб… (Л. Укр., І, 1951, 298); // Уживається при вказівці на виявлення глибокої пошани до кого-небудь, відданості якійсь справі (значення прийменника на близьке до значення прийменника в). [Мелхола:] Твій батько звався Хусою, і сина на честь йому я нарекла так само! (Л. Укр., III, 1952, 153); //Уживається при позначенні заперечення чого-небудь перед сл. чорт, біс, дідько і т. ін. (у знач. н а в і щ о, д л я чого). — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма кидаючи на стулець, одказав Власов (Мирний, IV, 1955, 126); — Помовч… що, теж в Америку закортіло? — Та на біса вона мені, ваша Америка. Самі не поїхали, от тепер злоститесь на всіх (Довж., І, 1958, 410); // Уживається при позначенні предмета, для якого щось призначається. Муки на хліб теж довелось позичати, бо після похорон жінки Петро не мав і гроша в гамані (Коцюб., І, 1955, 67); В Заріччі Антон напитав лісу на хату (Чорн., Потік.., 1956, 4). Причинні відношення 20. із знах. в. Уживається при вказівці на причину дії чи підставу для неї. Хоч їхать жаль, — їхать треба: На те панська воля! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 161); — Мій лицарю, любий пане, не боюсь я поговору, — все чиню по власній волі, бо на те я королівна (Л. Укр., І, 1951, 435); // Уживається при вказівці на привід до чого-небудь. Тут я купив собі "Житіє Кузьми і Дем’яна, а тобі, голубко, ложку і виделку дерев’яні.. на пам’ятку подорожі в монастир (Коцюб., III, 1956, 143). Об’єктні відношення 21. із знах. в. Уживається при позначенні особи чи предмета, які зумовлюють якусь дію (стан) або стосовно до яких ця дія (стан) виявляється. Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку Гострить ніж на брата (Шевч., І, 1951, 239); Роман, орючи свою нивку, скоса поглядає на брата лихим оком (Коцюб., І, 1955, 112); — Розстріляю!!! — крикнув Боженко на Савку і, вдаючи гнівного начальника, люто гупнув ногою (Довж., І, 1958, 171). 22. із знах. в. Уживається при позначенні осіб, предметів, явищ, з якими пов’язані якісь сподівання. Я оце заходився жениться, то мені, бач, і тут треба гроші; а вся надія на Основу та на Кобзаря (Шевч., VI, 1957, 216); — Не один день ви знаєте мене, і не один день я думав, що нам далі робити. На Петлюру вже надій нема (Стельмах, II, 1962, 88). 23. із знах. в. Уживається при позначенні подібності суб’єкта й об’єкта між собою або відсутності ознак подібності в одного з них (перев. з сл. походити, скидатися, похожий, схожий). Такий він був тихий, звичайний, до кожного привітний, — і на панича не походив!.. (Вовчок, І, 1955, 112); Іван ніс на плечах весла і скидався на рибалку, що спокійно починає робочу днину (Коцюб., 1, 1955, 385); В руці любовно зважив [Миронич] кристалик апатиту, Похожий на засохлий, брудний, несвіжий сніг (Бажан, Вибр., 1940, 133). 24. із знах. в. Уживається при позначенні об’єкта, на який спрямована дія для оволодіння ним. [Орфей:] І знову на місто безборонне вдарить ворог, оберне підмурівок у руїну (Л. Укр., І, 1951, 449); — Збирався куций іти на ведмедя, та з переляку подох, — сказав Берник (Мур., Бук. повість, 1959, 121). 25. із знах. і місц. в. Уживається при позначенні предмета, за допомогою якого відбувається дія. На барабан буду грати. Буду дітей забавляти (Чуб., V, 1874, 737); Марічка любила, коли він грав на флояру (Коцюб., II, 1955, 313); // із знах.в. Уживається при позначенні предмета, що є засобом для здійснення чого-небудь. — Ми обоє вчились на народні гроші (Довж., І, 1958, 172). 26. з місц. в. Уживається при позначенні особи, предмета, за якими хто-, що-небудь лічиться або які несуть певну відповідальність за когось, щось. Батько помер і на моїх руках опинилася вся сім’я (Коцюб., III, 1956, 233); [Груїчева:] Ви труїли його щодня, щогодини, потім кинули його отруєного на моїх руках, а самі пішли собі геть, просто рішили справу! (Л. Укр., II, 1951, 80). 27. з місц. в. Уживається при позначенні особи, предмета, на які хтось спрямовує свій гнів, своє роздратування. Йому хотілось зігнати ту злість на чім-небудь (Коцюб., І, 1955, 99); Антонове серце стискала злість, яку він завжди зганяв на Катерині (Чорн., Визвол. земля, 1959, 9). 28. з місц. в. Уживається при позначенні предмета, що становить інтерес для кого-небудь. Хоч на історії дід і не знався, та все ж із ним цікаво було побалакати (Хотк., І, 1966, 80); Голова артілі імені Калініна Дмитро Григорович Чабан належить до категорії тих хліборобів, які не тільки добре розуміються на землі, але й по-справжньому люблять, плекають її (Рад. Укр., 20.11 1964, 2). 29. з місц. в. Уживається при назві особи, з якою хто-небудь вступає в певні стосунки. — Хведір полаявся з матір’ю і оженивсь на дочці нашого сусіди (Стор., І, 1957, 91); — Куди йому уже до Риму? Хіба як здохне чорт в рові! Як вернеться пан Хан до Криму, Як жениться сич на сові (Котл., І, 1952, 69). 30. із знах. в. Уживається при позначенні предмета, особи, колективу і т. ін., в інтересах яких щось відбувається. Діди наші, батьки й самі ми життя ціле робили на пана (Коцюб., II, 1955, 72); Був би в неї [Вутаньки] зараз хоч який-небудь лишок [хліба] — все б віддала на республіку (Гончар, II, 1959, 160). 31. із знах. в. Уживається при позначенні професії, посади, звання, що їх хто-небудь здобуває, дістає і т. ін. — Хлопець менше у війську буде, коли вивчиться в школі, хлопець може на писаря вийти, на вчителя… (Л. Укр., III, 1952, 642); Коли старого приятеля призначили на міністра, Воронов міг тільки привітати його (Собко, Біле полум’я, 1952, 54). 32. із знах. в. Уживається при позначенні предмета, на який що-небудь обмінюється, змінюється чи переходить. — Жінок там на тютюн міняють (Котл., І, 1952, 243); Галя дивувалася, що всі [родичі] зразу гнів свій перемінили на милость та ласку (Мирний, IV, 1955, 137); Змінявся шелест марок в їх руці На шелестіння стерлінгів і франків (Бажан, Вибр., 1940, 159). Означальні відношення 33. із знах. в. Уживається при вказівці на якісну характеристику суб’єкта або об’єкта. І гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка (Україна.., І, 1960, 221); На бригові є сліди ремонту на швидку руку (Ю. Янов., II, 1958, 68); Бакенщик був скупий на ніжні слова, проте дбав про хлопця, як про рідного сина (Мокр., Острів.., 1961, 14); // Уживається при вказівці на стан чийого-небудь здоров’я (перев. після прикм. слабий, хворий). Вже другий місяць лежу в клініці, слабий на серце і навіть сидіти ще не можу (Коцюб., III, 1956, 446). 34. з місц. в. Уживається при позначенні предмета, за допомогою якого виготовляється чи виробляється що-небудь. — Витягай, кажу! — гукає Параска. Килина витягла кашник… Пшоняна каша на молоці так і пороснула по долівці (Мирний, IV, 1955, 64); — Недавно в мене були земляки, то оце передали… Сливовиця на меду (М. Ол., Леся, 1960, 167). 35. з місц. в. Уживається при позначенні речовини або матеріалу, з якого виготовлено предмет або його частину. — А в вас, бачу, пальтечко на риб’ячому хутрі (Головко, II, 1957, 304). 36. із знах. в. Уживається при вставних словах, що виражають ставлення до висловленого в реченні (на жаль, на гріх, на щастя, на лихо і т. ін.) або вказують, кому належить висловлена думка. [Марція: ] Жінки на сході, може, й непогані, але, на жаль, вони збавляють вроду надмірним малюванням (Л. Укр., III, 1952, 178); — Доповідайте, як ви там у млині порядкували. — Мусив, товаришу гвардії майор, — чесно доповідав Хома,, зрадівши, що найголовніша, на його думку, небезпека минула (Гончар, III, 1959, 325). Кількісно-означальні відношення 37. із знах. в. Уживається при вказівці на міру, кількість, що визначають межі чого-небудь. Олександра подалась на два ступені наперед і вклонилась старшині, бгаючи в рукав червону хусточку (Коцюб., І, 1955, 38); Села наді Пслом запалили вогнища височенні, і їх видно стало на багато верст (Ю. Янов., II, 1958, 208); // Уживається при позначенні частотності якої-небудь дії. Двічі на рік пишні квіти Та не процвітають; В життю літа найкращії Двічі не бувають (Л. Укр., І, 1951, 12); // Уживається при позначенні кількості складових частин предмета. Сірий на два поверхи дім стоїть як мрець серед чорного парку (Коцюб., III, 1956, 350); В майстерні старанно завішані невеликі, на чотири шибки, віконця (Стельмах, II, 1962, 60); // Уживається при позначенні повноти виявлення дії або властивості певного предмета (у спол. із сл. весь, цілий і т. ін.). Не дві ночі карі очі Любо цілувала [Катерина], Поки слава на все село Недобрая стала (Шевч., І, 1963, 22); Я їду на фронт! Мені хотілось крикнути про це на весь голос, але я тільки міцніше стиснув гвинтівку (Багмут, Записки.., 1961, 7); На ціле Поділля, подейкували вівчарі, не було такого стрижія, як Сергій Майборода (Стельмах, І, 1962, 43). 38. з місц. в. Уживається при вказівці на кількість, рівень, віддалення, в межах яких відбувається що-небудь. Хата наша — 2 кімнатки — нічого собі. На другому поверсі (Коцюб., III, 1956, 145); Микола йде.. довгим підземним тунелем на глибині п’ятисот метрів під землею (Ткач, Плем’я.., 1961, 209). 39. із знах. в. Уживається при вказівці на кількісну зміну чого-небудь в результаті певної дії. Чи може так бути, як йому уявилося? Що земля поділяється на шматочки, що людей усе більшає, а землі не прибуває (Коцюб., І, 1955, 118); Відсвіт зір коловся у снігах На синю, жовту та зелену риску (Бажан, Вибр., 1940, 117); // Уживається при вказівці на кількісну різницю (з відтінком порівняння, зіставлення). Фаня була на два класи старша за неї, але вона добре пам’ятає її (Коцюб., І, 1955, 318). 40. з місц. в., розм. Уживається при вказівці на численну кількість, множинність кого-, чого-небудь. І стане купою на купі Смердячий гній (Шевч., II, 1953, 367); А в містечку хатка на хатці! (Н.-Лев., І, 1956, 49). НА2, част., розм. Уживається в значенні, близькому до бери, візьми. — Ось на, заграй! — тиче Івась Грицькові дудку (Мирний, IV, 1955, 23); — Василю Назаровичу, не плачте, — утішав старого Черняк. — Не треба плакати. На, випий води (Довж., І, 1958, 195); [Ковшик:] На портфель, іди зараз у сільраду, я там з тобою поговорю (Корн., Калин, гай, 1950, 27); Оце ж то теє: на, небоже, Те, що мені не гоже (Гл., Вибр., 1951, 12); Мефодій тут же скинув свою напівоблізлу баранячу шапку і десь із дна її добув заяложену, складену вчетверо депешу. — На, розбирай, Дмитре (Гончар, II, 1959, 55); //Даю. [Нартал:] Меча! Меча! [В о я к (кидає йому меча):] Ось, на тобі, воюй (Л. Укр., II, 1951, 542). НА3, виг. Уживається при вираженні подиву; ну, ого. Бува у службі чоловік Все стогне, каже: жити важко!..А потім бачиш — той бідняк — Хто його зна, коли і як — Землі накупить, хазяйнує; А далі так собі панує. Що на!.. (Гл., Вибр., 1951, 9); Впізнають у нас здаля Партизана-коваля. Молодий, худий, кирпатий, Ще безусий — але ж на: 3 Ковпаком ходив в Карпати, Бо війна — то вже війна (Шпорта, Вибр., 1958, 87). НА4, виг. Уживається для підкликання собаки. Діти помітили на судні собаку й висунулись з васага. — Мамо… мамо! а гляньте, який гарний песик! На, цю-цю! на! (Коцюб., І, 1955, 188). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 7 - 11.... смотреть

НА1

предлог с род. и предл. п.1. на вопрос «где?» ҫинче, тӑрринче; -ра(ре), -та(те), -че; на полу урайӗнче; книга лежит на столе кӗнеке сӗтел ҫинче выртать2. на вопрос «куда?» сине, тӑррине; -а(е), -на(не), -алла (елле); сесть на стул пукан синӗ лар; выйти на улицу урама тух3. при обозначении срока, цели -лах (лӗх); -а (е), -на (не); заготовить лес на избу пуртлӗх йывӑҫ хатӗрле; на другой день тепӗр кунне; возьмӗм еды на неделю эрнелӗх апат йлӗпӗр4. при обозначении деления, умножения синӗ; -а (е), -на(не); двадцать разделить на пять ҫирӗме пйллӗк ҫине пайла5. при обозначении средства действия -па(пе); -ла(ле); говорить на русском языке вырӑсла калаҫ; плыть на лодке кимӗпе иш ♦ на всякий случай сых ятне; на всӗм скаку сиккипе пынӑ чух; говорить на память астӳнӑ тарах кала; подарить на память асӑнмалӑх парнеле... смотреть

НА1

предлог 1 . лангса на столе шра лангса ; 2. лангс на стол( положить ), шра лангс ( путомс ); 3. nередается формой местного падежа: на полу кияксса на лыжах соксса ; 4. передается формой дательного падежа: на день фкя шинди, на три года колма кизонди ; 5. передается формой наnравuтельно-вносuтельного падежа: на Москву ( идет поезд) Москуву ( моли поездсь )... смотреть

НА1

或huò на́те〔语yǔ〕(用yòng作zuò谓wèi)〈口kǒu〉给gěi你nǐ, 拿ná去qù吧ba. На, возьми́!给gěi你nǐ, 拿ná去qù吧ba!На́ книгу. 给gěi你nǐ书shū。На́ тебе (на́те вам) спи́чки. 给gěi你nǐ(您ní... смотреть

T: 210