ЛАТИ́ННИК (-иник), а, м.1.Приверженец римско-католической церкви, католик.Приключися видѣти сию , на сербском языцѣ изданную трудами Юрия нѣкоего, Сербянина убо родом, латинника же бывша вѣрою. Обличение 3. На них же постоянство грозящеся грызут зубы еретицы Латинницы, яко не покаряются им. Афон. гора 95.
2.Тот, кто пишет или говорит на латинском языке.Латинник .. latinitatis autor. ЛП 161. Французы так, как и латиники имѣют не опредѣленныя ударения. Язв. Грам. 20.
Смотреть больше слов в «Словаре русского языка XVIII в»
ЛАТИ́ННИК, а, ч., діал.Католик.Він причепився до священика, що хоче перейти на латинський обряд, говорив, що його батько чи дід був латинником (І. Нечу... смотреть
КАТО́ЛИК, ПАПІ́СТ, ЛАТИ́ННИК заст. Ченці собі любили мирянам у голову задовбувати, що нема в світі ворога над католика (П. Куліш); (Годвінсон:) Хто ж м... смотреть
[łatynnyk]ч.łacinnik
латинник, латинець (-нця), католик (-ка), (пренебр.) кателик (-ка).
лати́нник іменник чоловічого роду, істота римо-католик діал.
Лати́нник, -ка; -ники, -ків
-а, ч. , діал. Католик.
латинник, -а