ДЕРУ́Н, а́, м.Употребляется к означению горьких, крѣпких веществ, как напр. хрѣну, перцу. Табак, перец дерун. САР1 II 636.
ДЕРУ́Н, а́, м.Употребляется к означению горьких, крѣпких веществ, как напр. хрѣну, перцу. Табак, перец дерун. САР1 II 636.
Смотреть больше слов в «Словаре русского языка XVIII в»
ЗДИ́РНИК розм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь), ДРАПІ́ЖНИК (ДРЯПІ́Ж... смотреть
ДЕРУНДерун и дерунья – так в Новгородских землях называли нерях, на которых одежда, что называется, «горит», да и сами они ее дерут, оттого она скоро и... смотреть
I -а, ч., розм.1) Те саме, що здирник. 2) Той, хто забирає з гнізда яйця або пташенят диких птахів. II див. деруни.деруни-ів, мн. (одн. дерун, -а, ч.)... смотреть
Деру́нДерун ← дер(ти)Особа, що дере щось (у цьому разі – рекламні чи агіткові листівки на стовпах).Бригаду дерунів вичислити важко… Біля стовпів наслід... смотреть
I -а, ч. , розм. 1》 Те саме, що здирник.2》 Той, хто забирає з гнізда яйця або пташенят диких птахів.II див. деруни.
імен. чол. роду
деру́н 1 іменник чоловічого роду, істота здирник розм. деру́н 2 іменник чоловічого роду млинець
див. злодій; скупий
(о табаке) горлодер, горлодрап, дерій (р. -рія), дерун.
Деру́н, -на́; -руни́, -ні́в
дерун, -а